Велика сила в спокої людини.
Коли душа тремтить, не діє дух.
Від нервування прикрі думи линуть
І притупляють очі серця й слух.
Здається, що закрите світле небо
І, як ніколи, темне майбуття.
Надія лиш на Бога – не на себе,
Вливає струмінь вічного життя.
Воно ж бо не в обставинах, не зовні,
І навіть не в характері, словах.
Серця розбиті, що спокоєм повні, -
Це подих віри там, де смерті жах.
Живий потік і радість невгасима,
Засади Царства миру на землі!
Чи володієш ти, мій друже, ними?
Чи в попелищі віри стогнеш з тими,
Кого здолала власна чорна злість!
Лидия Гапонюк,
Турция, Стамбул
Пишу стихи, прозу. Родилась в Украине, живу в Стамбуле.
Прочитано 6600 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Помошница,жена моя. - Вячеслав Осипов Моя жена прославляла Иисуса Христа и верила, что я не такой
(пьяница-10 лет,лгун,вор и.т.д.)и этот стих Господь положил
посвятить жене Силве и всем кто верит в спасение своих любимых мужей.
Теология : Чужой — и для своих, и для чужих - Николай Погребняк Вероотступник становится чужим для Бога, но никогда не станет своим для язычников. Господь Бог, из любви к нам, может принять покаявшегося отступника, а у язычников нет общения с Богом, поэтому нет и духовной любви.
