Нудьга і сум сплелись докупи.
Гіркота болю палить серце знов.
І може дух людський страждати від задухи.
Щеміть всередині, холонуть кров.
Болить душа.Черговий камінь
Летить без жалю.Певно,має ціль.
А серце розуміє, тільки як, не знає,
Як подолати, зруйнувати біль?!?
І не втекти від нього в черствість духу,
І не жорстокістю помститися за плач душі,
І не в образі шкодувати свою муку,
Й не хворобливістю скувати всі подальші волі дні.
Реакція на біль.Її коріння
Заховане десь глибоко у закутках душі.
І те, як реагуємо на певне потрясіння
Показує і важкість болю й довіру Богу у журбі.
Чим глибший біль, тим більш довіри
Бог хоче бачити в серцях Своїх дітей.
Бо навіть через муку Він любов"ю душу зцілить.
Любов.Одна любов зціляє біль.
А на шляху, що в кожного єдиний
Ми губимось, ковтнувши гіркоти.
І цей момент чомусь по-особливому важливий -
В якому напрямку підемо з болем ми???
Душа людська є незахищена від болю.
У кожного в житті своя печаль.
Буває так, що лиш скорботною ціною
Бог ощищає нас, а ми впадаємо в відчай.
Ми боїмося болю.Боїмось скорботи.
Ми захищаємо себе з усіх сторін.
І закриваємо місця вразливі від чужого ока.
Бо ми не знаємо реагувати як на біль.
А тут вся суть.Лише в такі хвилини,
Відкинувши всі спроби самозахисту душі,
Ми в повній мірі, в повній мірі
Пізнати можемо глибокий зміст довіри Богу у житті.
Народжена довіра значно легше переносить болі.
Приводить до смиріння, мир душі дає.
І замість, як здавалося раніше, зламаної волі,
Бог зцілення і радість в серце шле!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
А я буду Господа славить за Его страданья - Мария Пономарева Господь Иисус - мой Творец, мой Отец, мой Спаситель и к Нему одному стремится душа моя! В Нем совершилось спасение мое! Он - Единственный, Кто любит меня больше жизни! Ведь Он отдал ее за меня там, на Голгофском кресте... И Он умирал не только за меня, но и за тебя тоже! А где ТЫ был, когда Его распинали, на чьей стороне, на той где громко "распни!" кричали или ты как Мария, Иоанн, - стоял ли до последнего под крестом...? А знаешь, друг...
"Чтобы спасти тебя, Он умер на кресте,
И для Него теперь тебя дороже нет,
А оценил ли ты дар Божий во Христе?
Послушай друг, не мне, но сердцу дай ответ..."
Проза : С Иисусом и старость в радость! - Иван Гернер Порой нас тревожат только свои проблемы. Посмотрите вокруг, сколько одиноких, больных и никому не нужных стариков и бабуль? А ведь они наши с вами братья и сёстры!
