* * *
И все-таки волна накроет,
Не избежать большой волны.
Но только этой мысли кроме
Еще другие нам даны.
Свивай свое гнездо, как птица,
Плыви плотвою в сини вод.
Большой волны пускай страшится —
Без покаяния кто живет.
* * *
Все приходящее уходит —
Таков немеркнущий закон...
Тот одолеет дни, тот — годы,
Что лучше? Объяснят потом.
Несем и зло и добродетель
В одной прижизненной суме;
И остаются наши дети —
У них все наше на уме.
Не успеваем насладиться,
А вот уже подходит срок...
В последний раз взлетает птица,
Последний раз горит восток.
* * *
Смерти не надо бояться.
Смерть — это взмах руки;
Смерть — это сжатые пальцы -
Собранные в кулаки.
Смерть — это солнце в закате,
Родинка на виске;
Это волна, что накатит,
И смоет узор на песке.
Это перила лестницы;
У тротуара — скамья.
Смерть — это так естественно:
Себя убеждаю я.
* * *
Пусть даже лицемер развенчан,
Из тени выведен шутя,
Но все равно икру он мечет,
Любимые узлы плетя.
Или хапуга, или скряга,
Иль буквоед — сухой стручок?
Краснеет от стыда бумага,
А их нисколько не печет.
Вот так живем, пускаем стрелы,
Слов обличительных шлем рать,
А мерзость полонит свет белый,
Живет, на все ей наплевать.
* * *
Уверяю — закономерна,
Как роса, как туман, как дождь
Смерть. Наверно, наверно, наверно…
Пусть исчезнет из голоса дрожь.
Что нельзя изменить — лучше
Без тревоги, печали принять.
И не надо себя мучить,
И на времени бег пенять.
Все доказываю, ограждаю —
Вроде складно, логично... Ах!..
Я не только вас убеждаю —
Свой хочу побороть страх.
* * *
Зачем бояться — в глубь сорваться,
Зачем трястись как трясогузка;
Ведь все равно расслабишь пальцы,
И канешь камнем — глупым грузом.
И остается лишь смеяться,
И остается лишь молиться.
Кому завидовать — паяцам,
Дивиться — скучным, кислолицым.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
молитва - Сотниченко Андрей стихотворение написано в 2002г,это первая моя попытка "опубликоваться" на веб-сайте,посему прошу извинить,если что-то не так.Стихов,хвала Господу,у меня немало за период с 90-х доныне,буду счастлив продолжить,если это угодно Отцу небесному и вам.С уважением.Андрей.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
